Виступ «Кардиналу-Рівне» у першій частині чемпіонату спричинив справжній фурор, адже мало хто очікував такого від команди, яку підсилили гравці з чемпіонату Києва. На всеукраїнській арені ці імена на початку сезону практично ніхто не знав, ба більше, навіть у столиці не всі представники футзальної тусовки мали уявлення про цих молодих хлопців. Ми ж спробуємо пролити вам трохи світла на те, який тернистий шлях пройшов квартет «студентів» Гончаренка і коли почав формуватися кістяк сучасного «Кардиналу-Рівне».
Ця історія бере свій початок далекого 2013 року, коли Станіслав Гончаренко очолив футзальну команду Київського політехнічного інституту після короткої творчої паузи і свого відходу з львівської «Енергії». У сезоні 2013/14 найтитулованіший український наставник привів «Політехнік-LEGION ХХІ» до звання чемпіона Першої ліги А Києва і саме в цей момент він запросив в команду Ігоря Салтанова, який забив за сезон 3 голи.
Наступного сезону «Політехнік» дебютував у Кубку України проти ще одного дебютанта цих змагань – житомирського «Променя». Саме тоді у складі «студентів» і зібралася трійка Салтанов-Поночовний-Ардашніков. Однак молоді підопічні Станіслава Гончаренка не змогли нічого протиставити більш досвідченим суперникам, поступившись в обох матчах (1:5 в Києві, 1:4 в Житомирі). Після цього Гончаренко очолив новачка Вищої ліги Києва «Аеропорт Київ “Жуляни”», куди й взяв з собою Ігоря Салтанова (8 голів) і Андрія Ардашнікова (3 голи), а от Володимир Поночовний провів сезон у першоліговому «Політехніку-2» (5 голів). У підсумку «авіатори» посіли 6 місце Вищої ліги А і після завершення сезону команда розпалася.
У сезоні 2015/16 Станіслав Гончаренко зібрав майбутній «кардиналівський» квартет разом під своїм керівництвом у «Політехніку-ДЮСШ 25» і виграв з ними Першу лігу В чемпіонату Києва. До речі, друге місце посіла інша команда екс-наставника «Інтеркасу» – «Конструктив». Наші герої тоді мали такий доробок: Поночовний – 9 голів, Ардашніков – 8 голів, Іванюк – 1 гол, Салтанов – 1 гол.
У сезоні 2016/17 Гончаренко запрошує тріо своїх протеже у «Конструктив» (Поночовний тоді пішов на підвищення і відіграв сезон в Екстра-лізі за «ЛТК/ІнБев/НПУ»). Команда зайняла 4 місце у Першій лізі А, чому посприяли 11 голів Іванюка, 7 голів Салтанова і 1 гол Ардашнікова. Паралельно, як це часто буває у аматорів, Станіслав Олександрович і тріо його мушкетерів приєдналося до броварського «Епіцентру К44», де виграли бронзу EPICENTR BROVARY OPEN CUP на початку 2017 року.
Сезон 2017/18 «Конструктив» завершив на 6 місці Першої ліги А. Відхід «будівельників» на 2 позиції назад пов’язаний з тим, що Поночовний (13 голів) і Салтанов (9 голів) в цей час допомагали кувати бронзу Вищої ліги Києва броварському «Атлетику», тож зусиль Ардашнікова (4 голи) та Іванюка (3 голи) виявилося замало. Зате уся п’ятірка наших героїв продовжувала (Поночовний приєднався до них у березні 2017 року) досягати успіху з «Епіцентром К44», вигравши літом 2017 року Венбест Union Cup і EPICENTR BROVARY OPEN CUP.Як бачимо, успіх до наших героїв прийшов далеко не одразу, але ривок «в люди» з київських аматорів у когорту лідерів Екстра-ліги вийшов дуже стрімким. Запорукою цього, звісно ж, є багаторічна спільна робота Станіслава Гончаренка з ними і гра разом, що зумовило відмінне знання вимог наставника і швидку адаптацію в нових умовах.

Цей приклад зайвий раз демонструє, що наразі різниця між професійним і аматорським футзалом у нашій країні не дуже висока. Як тут не згадати перемогу аматорської «Manzan`и» у Кубку України чи минулорічні кубкові протистояння «Viva cup» і «Альтернативи» з екстра-ліговими колективами. Не даремно ж чимало наших гравців, які виступали у чемпіонатах міст, їдуть підсилювати закордонні колективи. Хочеться вірити, що потужна основа з вітчизняного аматорського футзалу з часом підштовхне до бурхливого розвитку і його професійну частину.

І на останок коротку характеристику гравцям дадуть ті люди, яким довелося з ними попрацювати за цей час.

Олександр Славінський, головний тренер «Атлетика» (Бровари), де Ігор Салтанов і Володимир Поночовний виступали минулого сезону«Хороші хлопці. Проблем з ними ніколи не було. І по-футзальному, і по-людськи у них все в порядку, тому все і виходить! Моя думка, що Салта – це потенційно гравець збірної. Якщо буде продовжувати працювати над собою, то скоро ми його там побачимо.»

Юрій Ситник, керівник команди «Епіцентр К44» (Бровари), де усі четверо виступали певний період часуПро Ігоря Салтанова
«Це стрижень і лідер будь-якої команди, природжений капітан. «Сталевий Салта». Він дуже рідко провалює матчі і практично завжди грає на стабільному високому рівні. Працелюбний і постійно добре фізично готовий, нерідко грав матчі фактично без змін. Має добре поставлений і сильний удар з обох ніг, а це велика рідкість. Якісно працює як у нападі, так і дуже чіпкий у захисті, не боїться жорсткої боротьби.»

Про Андрія Ардашнікова
«Футзаліст, який грає нестандартно. Добре вміє починати атаки своєї команди. Командний гравець , але може і самостійно вирішити ігровий момент. Доволі емоційний під час гри і частенько страждає через цю рису свого характеру.»

Про Володимира Поночовного
«Швидкий гравець з дуже хорошим дриблінгом. Має добре поставлений удар. Шульга, але якісно грає і правою ногою. Дуже часто вирішує ігрові моменти за рахунок нестандартних дій і філігранної техніки. Лідер атак своєї команди, але також якісно грає у захисті. Один з небагатьох гравців який може обіграти будь-якого суперника один в один.»

Про Івана Іванюка
«Швидкий різкий гравець, який має нестандартну техніку і дриблінг. Постійно грає на команду і є її душею. Не завжди стабільний, але це пов’язано з віком. Один з найперспективніших молодих гравців.»

А також ще один авторитетний спеціаліст, який побажав залишитися анонімним.

Про Ігоря Салтанова
«Зараз вийшов на високий рівень. Темна конячка, яка встигає відпрацювати в захисті, в той же час робить величезний обсяг роботи в атаці. Психологічно стабільний, легко навчається, з арбітрами не спілкується.»

Про Андрія Ардашнікова
«Добротний футзаліст, хоча не завжди стабільний. Добре грає у відборі, легко піддається навчанню, за останні два роки зріс на три голови. Вибуховий, що часто призводить до жовтих і червоних карток.»

Про Володимира Поночовного
«Сильний стабільний гравець.»

Андрій Гулій, futsalua.org