Історія клубу

Від “Кардинала” – до “Кардинала-Рівне”

Футзальний клуб “Кардинал” заснований у 2000-му році. У тому ж році команда розпочала виступи у першості Львова. У першому ж сезоні – здобула бронзові медалі. У наступному – “кардиналівці” фінішували на другому місці, а 2002-го року заявилися у чемпіонат України серед команд Другої ліги Західної зони. Дебютував “Кардинал” дуже добре, здобувши бронзові медалі. У сезоні 2003-2004 “кардиналівці” завоювали срібні медалі. Наступного сезону “Кардинал” вдруге виборов бронзові нагороди і здобув право підвищитися у класі.

Сезон 2005-2006 став дебютним для команди у Першій лізі чемпіонату України. “Кардинал” виборов друге місце у Західній зоні і пробився у фінальну пульку чемпіонату Першої ліги, де здобув четверте місце. Також команда дійшла до чвертьфіналу Кубка України.

Сезон 2007-2008 став дебютним для команди у Вищій лізі. «Кардинал» із 24 очками посів 13 місце у турнірній таблиці. У наступному чемпіонаті львів’яни випередили лише МФК «Рівне» і з 19-ма очками посіли 14-те місце.

У сезоні 2009-2010 до «Кардиналу» прийшли кілька досвідчених гравців, чемпіони України Ігор Кудінов, Сергій Кольцун, а також молоді вихованці МФК «Рівне»: Володимир Сондак, Олександр Басич і Дмитро Жовтун. Перед стартом нового сезону рівненський клуб став фарм-клубом львівського. Команда набрала 23 очки і посіла 11-те місце.

Після цього сезону сталась доленосна подія у історії клубу. Президент клубу Володимир Валявка, зваживши всі «за» і «проти», прийняв рішення змінити прописку команди на рівненську. Мотивувавши це рішення тим, що у Рівному до клубу буде більше уваги і чиновників і спонсорів і, що найважливіше, уболівальників. Також у зв’язку із переїздом вагомо змінився кадровий склад команди. Вдалось повернути у вихованців рівненського футзалу Сергія Піддубного, Андрія Паршикова і Сергія Тригубця.

Також команда підсилилась воротарем Віталієм Дєнюжкіним і іншими молодими виконавцями. Зокрема із МФК «Рівне». Головним тренером команди став екс-тренер МФК «Рівне» Юрій Баховський. Зібравши боєздатний колектив, сезон став найуспішнішим в історії клубу. У регулярному чемпіонаті «Кардинал» посів п’яте місце. У чвертьфіналі серії плей-офф рівняни поступились «Єнакієвцю», але у втішному турнірі – все ж вибороли п’яту сходинку за підсумками сезону.

Крім того, команда дійшла до фіналу Кубка України, де мінімально поступилась львівській «Енергії» 1:2.

Перед стартом сезону 2013/2014 команда, яку очолював вже граючий тренер Сергій Піддубний, взяла участь у турнірі Mini World Futsal Club Tournament, що відбувався у Кувейті. Турнір пройшов у липні 2013-го року. Участь у міжнародних змаганнях взяли 16 футзальних клубів із 15-ти країн світу.

«Кардинал» виступав у групі «А» разом із єгипетським клубом «Makasa», колумбійським «Atlético Huila» та командою «Naser» із Саудівської Аравії. У першому матчі українці обіграли аравійців — 2:0 (голи: Сергій Тригубець, Андрій Чернієнко), а згодом — єгиптян — 2:1 (голи: Олександр Бондар, Сергій Піддубний). У заключному турі групового етапу «Кардинал» розгромив «Атлетіко Уілу» — 5:0 (голи: Андрій Чернієнко — 3, Сергій Тригубець, Артем Фаренюк), впевнено пройшовши до чвертьфіналу.

Там команда Сергія Піддубного впевнено перемогла господарів турніру, кувейтський клуб «Кадсіа» — 3:0 (Олександр Бондар, Сергій Піддубний, Андрій Чернієнко).

У півфіналі «Кардинал» зустрівся із хорватським «Алюмнусом». По ходу матчу рівняни програвали, втім завдяки голам Олександра Бондара і Сергія Піддубного (за сім секунд до сирени) вирвали перемогу — 2:1.

В іншому півфіналі єгипетський клуб «Макаса» обіграв іспанський «Сантьяго Футзал» — 3:2 і теж потрапив до фіналу.

Основний матч гри «Кардинал» – «Макаса» завершився унічию — 1:1. Гол за рівнян знову забив Олександр Бондар. Втім, в екстра-таймі сильнішими виявилися єгиптяни, які святкували перемогу — 3:1. «Кардинал» задовільнився срібними медалями.

Після трьох поспіль сезонів, коли команда посідала у регулярному чемпіонаті місце не вище 7-го, керівництво клубу наважилося на радикальний крок. На посту головного тренера команди Сергія Піддубного замінив найтитулованіший тренер часів Незалежної України Станіслав Гончаренко, який шість завойовував звання чемпіона із трьома різними командами.

Станіслав Гончаренко суттєво оновив і омолодив кадровий склад команди. Рівненський клуб підсилили Володимир Поночовний, Ігор Салтанов, який тривалий час очолював гонку бомбардирів, Ярослав Морикишка, Віктор Кравцов, Андрій Ардашніков та інші. Після яскравого старту і вольової перемоги над “Ураганом” – 5:4 – настав спад. Регулярний чемпіонат 2018-2019 команда завершила четвертою. А у другому етапі пропустила поперед себе “Енергію”, у підсумку знову фінішувавши п’ятою.

П’ятими рівняни фінішували і у наступному сезоні. Втім, вже під орудою Ігоря Москвичова. Зауважимо, що другий етап чемпіонату тоді дограти не вдалося через пандемію COVID-19.

Регулярний чемпіонат 2020-2021 “Кардинал-Рівне” знову завершив п’ятим, поступившись у першому раунді плей-офф львівській “Енергії”.

П’яту позицію рівняни посідали у чемпіонаті Екстраліги і перед початком повномасштабного вторгнення російських військ. Вже під назвою “Кардинал Рівнестандарт” та з Олександром Бондарем на посту головного тренера.

Володарі Кубку України!

30 квітня 2023 року на майданчику львівської “Боско Арени” “Кардинал Рівнестандарт” після нічиєї – 1:1 в основний та додатковий час здолав у серії пенальті столичний “ХІТ” і вперше у своїй історії завоював Кубок України з футзалу!

«Кардинал Рівнестандарт» – «ХІТ» – 1:1 (0:1)
По пенальті – 5:4

VBET Кубок України, фінал
30 квітня 2023 року, Львів, Боско Арена

«Кардинал Рівнестандарт»: Бакінський – Басич, Бондар, Малиновський, Кравчук – Скибчик, Горпинич, Волянюк, Кручок. Запасні: Дяченко, Тютюрай, Ланко.
Головний тренер: Олександр Бондар.

Голи: Кравчук (25) – Жук (6).
Післяматчеві пенальті реалізували: Басич, Горпинич, Бондар, Кравчук, Волянюк – Журба, Педяш, Завертаний, Жук.
Післяматчевий пенальті не реалізував Сірий (воротар).

“Случ” та МФК “Рівне”

“Случ”- український футзальний клуб з Рівного, учасник чемпіонату України з футзалу з 1993 по 2000 роки.

Перші кроки рівненської команди в відбулися в 1989 році: місцева команда приймала участь у відбіркових матчах турніру “Честь марки” на призи газети “Комсомольская правда”, що проходили в Запоріжжі, а потім виступала у фінальному турнірі в дагестанському Хасав’юрті, представляючи Рівненський домобудівний комбінат. У 1991 році команда також взяла участь в турнірі, що проходив у Кишиневі.

Перший офіційний матч “Случа” відбувся 31 березня 1993 року: рівненський клуб стартував у розіграші Кубка України, зігравши в Славуті проти місцевої команди. Восени “Случ” стартував в Першій лізі чемпіонату України і за підсумками турніру посів перше місце, отримавши право участі у Вищій лізі.

У Вищій лізі чемпіонату країни “Случ” виступав з 1994 по 2000 роки. Найкращими досягненнями клубу стало четверте місце (в 1995 і 1996 роках), а також вихід в півфінал кубка України (1996, 1997). У 1994 році “Случ” також займає друге місце в першому розіграші міжнародного турніру “Біла акація”, що проходив в Одесі.

У 1997 році “Случ” завершує чемпіонат на восьмому місці, роком пізніше – на дев’ятому, в 1999 – на одинадцятому. Навесні 2000 року, зайнявши передостаннє, тринадцяте місце в чемпіонаті Вищої ліги, “Случ” припиняє існування.

Найвидатніші гравці “Случа”: Руслан Ястремський, Микола Кулініч, Віталій Засморжук, Юрій Баховський, Ігор Коцюк, Віктор Максимчук, Олександр Ганіченко, Андрій Ганіченко, Андрій Федорчук, Роман Волох, Федір Мельничук, Сергій Щубак, Валерій Шипуков, Віталій Шевчук. Тренер: Дмитро Крупнов.

Уже восени в Першій футзальній лізі розпочав свої виступи МФК “Рівне”. Після декількох вдалих років у Першій лізі за підсумком сезону 2007/2008 цей колектив виборов право виступати серед найсильніших команд України, але через фінансові проблеми рівнянам не вдалося надовго затриматися в когорті найсильніших.

Єдиний сезон в еліті українського футзалу, 2008/2009, МФК “Рівне” завершив на останній, 15-й позиції у турнірній таблиці. Рівняни здобули лише 4 перемоги і двічі зіграли внічию.

Саме тоді про себе заявили вихованці команди Олександр Басич, Володимир Сондак, Дмитро Жовтун, Павло Дармовіс та інші.

Після вильоту до Першої ліги клуб МФК “Рівне” проіснував ще один сезон. Після чого об’єднався із “Кардиналом”.

#Фани93: історія фанатського руху

Рівненський футзальний фанатський рух не можна назвати рухом, котрий утворився суто в добу «великого фанатського перемир’я». Своїх коренів він сягає глибше. І хоч за своєю формацією він не був схожий на сучасний. Оскільки до прикладу виїздні матчі для вболівальників фінансувалися виключно зі скарбниці клубу.

Найбільшим успіхом проторуху (першого організованого фанатського футзального руху) можна вважати виїзд в Запоріжжя на пам’ятний для рівненського клубу фінал кубку України 30 січня 2011 року, де на жаль наша команда поступилася з рахунком – 1:2 львівській «Енергії», з того часу Львів носив звання найпринциповішого суперника “Кардинала-Рівне”. Фактично, проторух проіснував до березня 2014 року, лідери руху почали втрачати інтерес, вибираючи участь в політичних подіях замість підтримки футзальної команди.

На футзальній мапі українського фанатства існували в ту пору фанати «Енергії» Львів, «Урагану» Івано-Франківськ «ЛТК» (Луганськ), «Локомотив» Харків, «Єнакієвець» Єнакієво. З них тільки франківський, харківський фан-рухи не були залежні від своїх «великих братів» з футболу. Рівненський рух підтримував дружні зв’язки з рухом з Франківська, в сутички фактично ні з ким не вступав.

Епохою великих змін називається епоха кінця сезону 2013/2014 і цілковито сезон 2014/2015, для якого характерний вихід кардиналівського фан-руху на якісно і кількісно новий рівень, який існує дотепер, фактично, за такий короткий малий строк, “кардиналівці” вписали в свій список багато добрих справ, які послужили місту і команді.

13 грудня 2014 року відбулася дуже важлива подія в історії кардиналівського руху, було вперше пробито дальній виїзд в Харків без допомоги клубу, цю дистанцію, через всю країну заради своєї команди подолав один із лідерів руху – Максим Білоус.

27 грудня 2014 року на матчі з криворізьким «Приватом», було оранізовано перший комплексно підготовлений фанатський перфоманс з текстовиком на підтримку воїнів АТО «Мирне небо над головою».

«Темні часи» – епоха, кінця сезону 2014/2015 до початку сезону 2016/2017 і характеризується, насамперед, скрутним становищем клубу.

Переживши літо 2015 року, почувши радісну звістку, що клуб житиме, “зелено-жовті” фанати почали знову збиратись на своєму секторі. Сектор знову став відкритим 26 вересня 2015 року на матчі з покровським “Титаном”. Щоб якось виокремити себе, було прийнято рішення змінити колір сектору на жовтий. Фактично, він дотепер залишається фірмовим кольором фанатів “Кардинала-Рівне”.

РІК ЗА РОКОМ

1993-1994

“Случ” (Рівне) – переможець Першої ліги чемпіонату України з футзалу

Перший офіційний матч “Случа” відбувся 31 березня 1993 року: рівненський клуб стартував у розіграші Кубка країни, зігравши в Славуті проти місцевої команди. Восени “Случ” стартував у Першій лізі чемпіонату України і за підсумками турніру посів перше місце, отримавши право участі у Вищій лізі.

1994-2000

“Случ” виступає у Вищій лізі чемпіонату України з футзалу

В елітному дивізіоні чемпіонату України з футзалу рівненський “Случ” виступає упродовж шести сезонів поспіль. Найкращими досягненнями клубу стало четверте місце (в 1995 і 1996 роках), а також вихід до півфіналу Кубка України (1996, 1997).

У 1994 році “Случ” також займає друге місце в першому розіграші міжнародного турніру «Біла акація», який проходив в Одесі.

1997-й рік – восьме місце.

1998-й рік – дев’яте місце.

1999-й рік – одинадцяте місце.

2000-й рік – тринадцяте місце.

Після цього клуб припинив своє існування.

2001-2008

Відродження футзалу у Рівному

Влітку 2001-го у Рівному створено новий клуб – МФК “Рівне”. За підсумком сезону 2007-2008 команда, укомплектована місцевими виконавцями, під керівництвом головного тренера Юрія Баховського здобула путівку до Вищої ліги чемпіонату України.

2008-2010

Зліт та падіння МФК “Рівне”

Упродовж усього сезону у Вищій лізі чемпіонату України з футзалу 2008-2009 МФК “Рівне” вів боротьбу за виживання. Команда здобула 4 перемоги та 2 нічиї у 28-ми поєдинках сезону.

Обігравши у стартовому матчі чемпіонату на виїзді “СумДУ” – 3:1 (Дармовіс – перший гол команди в сезоні, Щербаков, Басюк), вдруге святкували успіх рівняни лише у сьомому турі, коли знову в гостях перемогли львівський “Кардинал” – 7:2 (Дармовіс – 2, Петрик, Сондак, Жовтун, Савчук, Басич).

Потім була перемога над “Ураганом” – 2:1 (Дармовіс, Волох), та знову ж таки львівським “Кардиналом” – 5:3 (Жовтун – 2, Сондак, Петрик, Жак), нічия з “СумДУ” – 2:2 і житомирським “Контингентом” – 5:5.

У підсумку МФК “Рівне” посів останню, 15-ту позицію у турнірній таблиці (дніпровський “Будівел” знявся по ходу сезону) і покинув еліту українського футзалу. Найкращим бомбардиром команди став Володимир Сондак – 13 голів.

Наступний сезон 2009-2010 команда провела у Першій лізі чемпіонату України.

2010-2011

“Кардинал” та МФК “Рівне”

Перед стартом сезону 2010-2011 президент львівського “Кардинала” Володимир Валявка, зваживши всі «за» і «проти», прийняв рішення змінити прописку команди на рівненську. Мотивувавши це рішення тим, що у Рівному до клубу буде більше уваги і чиновників і спонсорів і, що найважливіше, уболівальників. Львівський “Кардинал” об’єднався із МФК “Рівне”.

До оновленої команди вдалось повернути у вихованців рівненського футзалу Сергія Піддубного, Андрія Паршикова і Сергія Тригубця.

“Кардинал-Рівне” посів п’яту позицію у чемпіонаті Екстра-ліги і пробився до фіналу розіграшу Кубка України, де поступився “Енергії” – 1:2.

2011-2013

Нова команда та новий тренер

Перед стартом сезону 2011-2012 на тренерському містку команди Юрія Баховського змінив граючий тренер Сергій Піддубний. До команди також повернувся ще один вихованець рівненського футзалу – Олександр Бондар.

Втім, повторити минулорічний успіх рівняни не зумілисівши передостанню, шосту позицію в Екстра-лізі. Гірше виступив лише харківський “Моноліт”.

Знову шостим “Кардинал-Рівне” став і наступного року. Поборотися за медалі команді не допомогли розгромні перемоги над “Єнакіївцем” – 6:1 та “Енергією” – 6:3. Від бронзового призера, луганського “ЛТК” рівнян відділили 5 очок.

Натомість, “Кардинал-Рівне” вдало виступив на чемпіонаті світу з футзалу серед клубних команд у Кувейті, посівши там друге місце.

2013-2018

Ера Сергія Піддубного

За підсумком сезону 2013-2014 “Кардинал-Рівне” фінішував в Екстра-лізі п’ятим. А граючий тренер рівнян Сергій Піддубний із 13 забитими м’ячами став третім у списку найкращих голеадорів сезону.

Найбільш успішним за тривалий час став для команди сезон 2014-2015. Пройшовши сезон практично на одному диханні (у тому числі із серіями по три перемоги поспіль), “Кардинал-Рівне” став четвертим в Екстра-лізі. Від бронзової позиції, яку завоював “ЛТК-ІнБев-НПУ”, рівнян відділило усього одне очко. А вирішальною у боротьбі за бронзу стала виїзна поразка за тур до фінішу сезону від прямих конкурентів – 2:4.

На противагу попередньому, сезон 2015-2016 став повним провало. Усього дві перемоги у 16 матчах, 7 очок і остання позиція у турнірній таблиці.

Сезон 2016-2017 – восьма позиція і виліт у першому раунді плей-офф від столичного “ХІТа”.

Сезон 2017-2018 – сьома позиція і знову виліт у першому раунді плей-офф. Цього разу від покровського “Титана”.

2018-2019

Команда Станіслава Гончаренка

Перед стартом сезону 2018-2019 президент клубу Володимир Валявка прийняв вольове рішення. Замість Сергія Піддубного команду очолив шестиразовий чемпіон України з футзалу Станіслав Гончаренко.

Перед новим тренером президент поставив завдання – завоювати медалі упродовж двох найближчих сезонів.

Молода команда Станіслава Гончаренка фантастично провела першу половину чемпіонату, деякий час навіть очолюючи турнірну таблицю. Новачок команди Ігор Салтанов забив 19 м’ячів, що стало новим рекордом команди у чемпіонаті.

Втім, провальна друга частина чемпіонату відкинула “Кардинал-Рівне” на четверту позицію. Другий етап чемпіонату рівняни завершили п’ятими.

Влітку 2019-го року команду залишили Ярослав Морикишка, Іван Іванюк, Віктор Кравцов та Максим Мануйленко. Натомість, повернувся до Рівного Володимир Кручок. Також із покровського “Титана” прийшов Анатолій Мілінький, а з “Урагана” – Андрій Лисенко.

Втім, у восьми стартових матчах чемпіонату команда здобула лише 4 перемоги, програвши “Енергії” – 0:3, “ХІТу” – 2:6, “Урагану” – 1:2 та “Продексіму” – 0:8. Після останньої поразки, 28 листопада 2019 року, клуб достроково припинив співпрацю зі Станіславом Гончаренком.

2019-2021

“Кардинал-Рівне” та Ігор Москвичов

16 грудня 2019-го року команду очолив у минулому найрезультативніший український футзаліст (733 голи в усіх турнірах) Ігор Москвичов, який два роки тому вже вигравав чемпіонат України в якості тренера – з херсонським “Продексімом”.

На чолі “Кардинала-Рівне” Ігор Москвичов пропрацював трохи більше року – до лютого 2021-го. Під керівництвом тренера наша команда зіграла 27 матчів. В них рівняни здобули 9 перемог, зазнали 14 поразок і 4 гри звели внічию. Різниця м’ячів – 78:95.

2021-2022

“Кардинал Рівнестандарт”

Регулярний чемпіонат 2020-2021 “Кардинал-Рівне” завершив п’ятим в Екстралізі. Влітку Олександр Бондар, який після відставки Ігоря Москвичова виконував функції головного тренера, позбувся приставки “в.о.”.

“Кардинал-Рівне” об’єднався з іншим рівненським футзальним клубом – “Рівнестандартом”. Команда отримала назву “Кардинал Рівнестандарт”.

Функції президентів розділили Володимир Валявка та Віктор Зарудний.

Станом на 24-те лютого 2022 року рівняни посідали п’яту позицію у турнірній таблиці Екстраліги. Чемпіонат завершився достроково через початок повномасштабної російсько-української війни.

2023

Володарі Кубку України

Регулярний чемпіонат 2022-2023 “Кардинал-Рівнестандарт” провів у середині турнірної таблиці Групи Захід. Рівняни здобули 7 перемог, 6 нічиїх та програли 9 матчів, впевнено пробившись до плей-офф.

Втім, найбільший та історичний успіх команди був пов’язаний із Кубком України.

У 1/8 фіналу рівняни переконливо обіграли львівський “In.IT” – 5:1 та 4:1. А у “Фіналі восьми” у Львові влаштували справжню сенсацію. Спершу команда Олександра Бондаря у чвертьфіналі обіграла дніпровський “Athletic”. У півфіналі рівняни після нічиєї в основний час – 1:1 в серії пенальті здолали “Енергію” – 4:2. А у фіналі повторили цей подвиг у матчі зі столичним “ХІТом” – 1:1 та 5:4 у серії пенальті!

“Кардинал-Рівнестандарт” – володар Кубку України – 2022-2023!